Анна Литвинчук - психолог

 

Анна Литвинчук – психолог, засновниця жіночого клубу «Pink Time – Time for You»

 

• Анно, чому ви обрали професію психолога для себе?

Швидше, не я обрала цю професію, а професія вибрала мене. Коли я почала захоплюватися психологією, то робила це виключно для себе, не думаючи, що колись буду проводити майстер-класи. Але, як тільки почала показувати хороший результат, в моєму оточенні з’явилися дівчата, які захотіли записатися на консультацію. В основному це були питання про особисте життя: від етапу знайомства до створення сім’ї. В результаті я створила клуб під назвою «Pink Time – Time for You». Четвертого серпня клуб відсвяткував річницю з дня заснування.

 

• Ви навчалися психології в університеті чи у коучів?

Зараз я отримую освіту за спеціальністю психолог, це буде вже третє вищу для мене. Спочатку не думала поступати на психологію, оскільки маю достатньо сертифікатів у цій сфері, але потім зрозуміла, що потрібно виходити на професійний рівень, і вирішила піти в університет. На даний момент проходжу останній етап навчання – магістратуру.

 

• На яких проблемах ви спеціалізуєтеся?

В основному це проблеми взаємин. У нашій країні немає ні сімейних, ні політичних інститутів – нас ніколи нічому не вчили. Знання про ці сфери в основному йдуть від батьків. Як діяти, правильно чи неправильно — не знаємо, чому нас навчили — дякуємо, як сказали — так і роби.

Це призвело до того, що жінка не знає, як будувати відносини, як поводитися в них. При роботі з клієнткою я формую певну психологічну модель, за якою вона зможе діяти самостійно. На моїх майстер-класах це одна й та сама методика, де я намагаюся донести дівчатам, в чому суть проблеми і як її вирішити на практиці. У випадку індивідуальних консультацій, безумовно, — це індивідуальний підхід.

 

• Які майстер-класи ви проводите?

У мене одноіменний майстер-клас: «Pink Time – Time for You», де я відкриваю дівчатам секрети спілкування, лайфхаки, маленькі жіночі хитрощі.

 

• Що, на вашу думку, є недопустимим в роботі психолога?

Є етичний кодекс психолога, там прописані норми поведінки з клієнтами. Кожен професійний психолог з ним знайомий.

Особисто для мене недопустимим є запускати свої поради в проблеми людини. Для мене важливо, щоб на моїх майстер-класах дівчата навчились самі знаходити можливі варіанти поведінки в тій чи іншій ситуації. Коли до мене приходять за порадою, я не можу її дати. Я тільки можу супроводжувати певний процес, тому що людина — це цілісна екосистема, яка добре функціонує. І якщо якийсь процес йде не так, то це все одно правильно на даному етапі для цієї особистості. Тому, нав’язуючи свою думку чи пораду, ми можемо порушити цю систему, і людина не знайде варіанти вирішення своєї проблеми. Найголовніше — запустити той процес, в якому людина почне знаходити максимально підходящі варіанти розвитку подій і рішення проблеми.

 

• За рахунок чого вдається цього досягти?

В цих процесах добре допомагає розібратися екофасилітація. Це один із напрямків психології, який чудово доповнює всі інші, але при цьому може існувати як окремий розділ. Суть полягає в тому, щоб людина почула сама себе, побачила з усіх ракурсів проблему і почала знаходити варіанти її вирішення.

 

• Чи срабатывает у вас, як у психолога, глибоке відчуття проблеми клієнта на собі?

В будь-якому разі, ми пропускаємо всі ситуації через себе, але недопустимо, якщо це — застосовується до себе. Тобто, якщо я не можу впоратися з цією проблемою в власному житті, якщо я її ще не прожила і не відпрацювала, хоча пропустила все через себе, тоді перенаправляю клієнта до колег. Кажу: «Вибачте, я не можу вам допомогти», радю іншого спеціаліста — це нормальне явище.

 

• Що найцікавіше у вашій професії?

Мабуть, знайти свій індивідуальний підхід до кожного клієнта — в цьому і полягає робота психолога.